Публікації

АНТИКОРУПЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року (із змінами та доповненнями), визначаються основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 55 цього Закону Міністерством юстиції України проводиться антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів з метою розроблення рекомендацій по виявленню та усуненню у проектах нормативно-правових актів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.

Порядок і методологія проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів та порядок оприлюднення її результатів визначаються Міністерством юстиції України.

Результати антикорупційної експертизи підлягають обов’язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акта.

Частиною 4 статті 55 зазначено, що обов’язковій антикорупційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.

Також нормами даної статті передбачається проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів за ініціативою фізичних осіб, об’єднань громадян. Проведення даної експертизи та оприлюднення результатів здійснюється за рахунок відповідних фізичних осіб, об’єднань громадян, юридичних осіб або інших джерел, не заборонених законодавством.

Як вже було зазначено, проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів покладено на Міністерство юстиції України. У зв’язку з чим Міністерством юстиції України був прийняти Наказ від 18.03.2015 року № 383/5 «Про деякі питання проведення антикорупційної експертизи».

Цим Наказом затверджено Порядок проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. Центральним та місцевим органам виконавчої влади рекомендовано при підготовці проектів нормативно-правових актів, що вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України, використовувати цей Порядок.

Відповідно до Порядку проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, завданнями експертизи є:

1) проведення комплексного дослідження нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів з метою виявлення корупціогенних факторів;

2) підготовка обґрунтованих висновків щодо наявності або відсутності у нормативно-правових актах та проектах нормативно-правових актів корупціогенних норм, надання пропозицій та рекомендацій щодо їх усунення.

Експертизі підлягають проекти нормативно-правових актів щодо:

1) прав та свобод людини і громадянина;

2) повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) надання адміністративних послуг;

4) розподілу та витрачання коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів;

5) конкурсних (тендерних) процедур;

Також під час проведення експертизи здійснюється виявлення та оцінка корупційних факторів прописаних в Методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів затвердженої наказом Мінюсту від 23.06.2010 року № 1380/5 (із змінами та доповненнями).

Під час оцінювання виявлених корупціогенних факторів особа, яка проводить експертизу, повинна обов’язково враховувати вид правотворчої діяльності і відповідно вид проекту нормативно-правового акта, що містить корупціогенні фактори. З цієї точки зору всі нормативно-правові акти поділяються на чотири групи (залежно від загрози породження корупціогенного фактора, починаючи з найменшої):

1) закони України;

2) нормативно-правові акти Президента України;

3) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України;

4) нормативно-правові акти інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У разі виявлення зазначених корупціогенних факторів особа, яка проводить експертизу, зобов’язана сформулювати пропозиції з внесення до цього проекту нормативно-правового акта змін, які передбачатимуть їх усунення.

Методологією передбачено шляхи усунення виявлених корупціогенних факторів:

1) конкретизації положень нормативно-правового акта;

2) включення до проекту нормативно-правового акта відсильних норм, що передбачають необхідність використання положень інших нормативно-правових актів;

3) відображення в проекті нормативно-правового акта розгорнутих (повних) процедур.

У разі виявлення при проведенні експертизи техніко-юридичних недоліків проекту нормативно-правового акта особа, яка проводить експертизу, вказує на них як на корупціогенні фактори. До таких недоліків належать:

1) юридичні колізії нормативних приписів, що містяться в одному нормативно-правовому акті або в різних нормативно-правових актах, у тому числі невідповідність змісту нормативних приписів проекту нормативно-правового акта положенням нормативно-правового акта, який має вищу юридичну силу;

2) розробка проекту нормативно-правового акта органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) з перевищенням своєї компетенції;

3) порушення встановленої форми проекту нормативно-правового акта;

4) порушення вимог нормопроектувальної техніки;

5) технічні помилки в тексті, пропущення слів тощо.

Для виявлення в проекті нормативно-правового акта корупціогенних факторів цією Методологією встановлюються індикатори корупціогенності.

Результати проведення експертизи відображаються у висновку Міністерства юстиції за результатами правової експертизи проектів нормативно-правових актів, в якому робиться загальний висновок щодо наявності корупціогенних факторів та подаються пропозиції щодо можливих шляхів доопрацювання проекту у разі їх виявлення.

Воловецьке районне

управління юстиції