Воловецька районна державна адміністрація

Останні новини:

Добровільне об’єднання територіальних громад


12 питань та відповідей про децентралізацію в Україні

Всі розповідають про децентралізацію, але що це взагалі таке?

Децентралізація — це передача прав, обов’язків та бюджетів від всеукраїнських органів державної влади до органів місцевих. Наприклад, раніше зібрані у містах та селах податки йшли “в Київ”, перерозподілялися і направлялися назад. Тепер вони залишатимуться у місцевих бюджетах.

Це схоже на дорослішання: якщо в дитинстві батьки вирішували, яку школу ти маєш відвідувати, які обов’язки виконувати та скільки грошей тобі видавати, то тепер більшість з цього ти робиш самостійно, а вони допомагають лише у разі необхідності.

 Навіщо це потрібно?

Зараз у місцевих громад відсутня мотивація будь-що робити. Є багато проблем, які потрібно вирішувати, але місцеві службовці (наприклад, голови сільрад) не мають ані достатніх повноважень, ані ресурсів на втілення своїх проектів. Та й навіщо щось робити, якщо результат — обсяг збільшення прибутку місцевого бюджету — все одно спрямовуватиметься до Києва.

Децентралізація надала органам місцевого самоврядування стимул покращувати умови для місцевого бізнесу. Принцип простий: якщо умови для підприємців будуть краще, то й зароблятимуть вони більше. А отже, це призведе до збільшення податкових надходжень до бюджетів. Ці кошти спрямовуватимуться на потреби громади — облаштування місцевої інфраструктури, модернізацію шкіл та лікарень, закупівлю пожежних машин тощо. І для цього не треба чекати дозволу з Києва.

 І що, всі податки залишатимуться на місцях?

В місцевому бюджеті залишатиметься 100% єдиного податку, податку на прибуток підприємств та установ комунальної власності та податку на нерухомість. Також в громадах залишатиметься 60% податку на прибуток фізичних осіб, 25% екологічного податку, 5% акцизного податку. Крім цього, всі кошти, отримані за надання адміністративних послуг, також будуть йти до місцевого бюджету.

 І все це дійсно працює?

Ще й як! Тільки в 2016 році власні прибутки громад зросли в 3 рази та склали 3,25 мільярдів гривень.  Така тенденція спостерігається щороку.

А якщо місцевій громаді не вистачатиме грошей?

На додаток до податків, свою допомогу надає і держава. Вона передбачена у формі субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (“децентралізаційна” субвенція). Цим держава підштовхує людей до створення власних територіальних громад. Також надаватимуться субвенції на освіту та медицину. Якщо громаді бракуватиме коштів, держава компенсує 80% недостачі. Однак 50% прибутку все ж залишиться на місцях.

У 2016 році з Державного бюджету об’єднаним територіальним громадам на розвиток інфраструктури було передбачено субвенцію у розмірі 1 млрд грн. Кошти субвенції розподілилися між створеними 159 об’єднаними громадами за чіткою формулою: в залежності від кількості сільського населення і площі громади. Це від 960 тис. грн для найменшої об’єднаної громади до 23 млн грн — для найбільшої.

Така практика діє і сьогодні.

А які гарантії, що ці ж гроші не розкрадатимуться чиновниками?

Тепер не буде заплутаної системи контролю. Владу на місцях напряму контролюватимуть самі люди. Допомогти їм мають прозорі бюджети, до яких кожен матиме доступ.

Державний контроль втілюватиметься в інституті префектів. Префект призначається Президентом за поданням Верховної Ради. Його єдина функція — слідкувати за законністю рішень. На відміну від сьогоднішніх губернаторів, префект не вказує громадам, що робити, та не втручається в їхні справи. Однак він матиме право зупиняти дію рішення ради, якщо воно не відповідає законам, і одразу звертатися щодо цього до суду.

Можна детальніше саме про об’єднання територіальних громад (ОТГ)?

Жителі декількох розрізнених сіл, селищ чи міст можуть об’єднатися в один адміністративний центр — об’єднану територіальну громаду, отже об’єднані громади утворюються внаслідок добровільного об’єднання суміжних територіальних громад сіл, селищ, міст. Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище міського типу, — селищною, центром якої визначено село, — сільською.

В такому випадку, до кого переходять повноваження їх рад?

З утворенням об’єднаної територіальної громади створюється новий адміністративний центр, а у ньому — нова загальна для всіх сіл та селищ, що входять до нього, рада.

Виходить, села, що увійшли то ОТГ, втрачають право щось вирішувати?

Ні. В селах, де проживає понад 50 жителів, обиратимуть сільського старосту. Він входитиме до виконкому об’єднаної ради.

Хто такий сільський староста?

Жителі населених пунктів, що входять до ОТГ, обирають старосту на 5 років. Він представлятиме їх у місцевій владі — тобто, у виконкомі ради ОТГ. Також він несе відповідальність за свій округ. Староста звітує перед виборцями та перед радою. Якщо він не виконує свої обов’язки, вони можуть достроково позбавити його повноважень.

А можна детальніше про ради: хто їх контролює, які їх обов’язки та повноваження?

Рада обирається та підпорядковується виключно громаді. Не президенту чи міністрам. Для управління коштами рада створює виконавчий комітет. Він звітує перед громадою, як їх витрачає. Ради тепер можуть встановлювати і змінювати свої податки. Наприклад, можна віддати землю в оренду під той відсоток, який рада вважає доцільним. Тепер не треба чекати погодження з Держкомзему. Ради також можуть створювати власні органи управління освітою, медициною, архітектурою та правопорядком.

А чим тоді займатиметься центральна влада?

Всім тим, що виходить за рамки місцевого інтересу і стосується загальнодержавних справ: оборона держави, зовнішня політика, розслідування злочинів тощо. Вона також слідкуватиме за законністю рішень рад ОТГ за допомогою префектів, про яких ми згадували раніше. В Україні цей інститут втілено за моделлю Франції, де він діє більше двохсот років.

Перейти до вмісту