Воловецька районна державна адміністрація

Останні новини:

Добровільне об’єднання територіальних громад


ДЕЦЕТРАЛІЗАЦІЯ: КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

Мета реформи – формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади для створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг, становлення інститутів прямого народовладдя,  узгодження інтересів держави та територіальних громад.

Реформа передбачає відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями – за ефективність своєї роботи, а перед державою – за її законність.

В Україні процес децентралізації розпочато 2014 року з прийняттям Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади (01.04.2014 р.), Законів «Про співробітництво територіальних громад» (17.06.2014 р.), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (05.02.2015 р.) та змін до Бюджетного і Податкового кодексів – щодо фінансової децентралізації.

Цей процес дозволив формувати відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування значний дієвий і спроможний інститут місцевого самоврядування на базовому рівні – об’єднані територіальні громади (ОТГ).

За 4 роки реформи було створено 882 ОТГ,  що об’єднали 4043 громади (36,7% від загальної кількості місцевих рад станом на 01.01.2015 року), це 38% території України і близько 69% населення.

Децентралізація у цифрах

Навіщо щось змінювати?

Сьогодні демократія є найзатребуванішою формою політичного устрою суспільства, що дає можливість людям не тільки обирати керівників, а й контролювати владу. Незважаючи на всі проблеми, що постають у рамках демократичної форми організації суспільства, його державно-політичного устрою, саме влада народу найкраще справляється з викликами сучасності.

Тривала відсутність політичної волі для проведення повноцінної децентралізації у державному управлінні стала однією з причин посилення сепаратистських рухів на сході країни. Наслідками політики тотальної централізації влади в Україні стали:

  • істотна залежність територій від центру;
  • низький рівень інвестиційної привабливості територій;
  • інфраструктурно, фінансово та кадрово слабкі громади;
  • деградація сільської місцевості;
  • складна демографічна ситуація;
  • низька якість надання публічних послуг;
  • низький рівень довіри до влади;
  • високий рівень корупції
  • низька ефективність управлінських рішень.

Станом на початок реформи у 2014 році тільки 6 регіонів в Україні були самодостатніми, що викликало значну регіональну диспропорцію, а відповідно – і якість життя та послуг, що отримували українці. Ці виклики вимагали проведення кардинальних реформ  в частині державного управління, місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні.

Що передбачає реформа?

  1. Добровільне об’єднання та укрупнення територіальних громад

Реформа децентралізації дала поштовх до формування дієздатного та найбільш наближеного до громадянина інституту влади – місцевого самоврядування.

Добровільне об’єднання територіальних громад дозволило новоутвореним органам місцевого самоврядування дістати відповідні повноваження та ресурси, що їх раніше мали міста обласного значення.

Інтереси громадян, які мешкають на території об’єднаної громади, тепер представляють обраний голова, депутатський корпус та виконавчі органи ради громади, що забезпечують реалізацію наданих законом повноважень в інтересах громади. У населених пунктах, що увійшли до складу об’єднаної громади, право жителів на місцеве самоврядування та надання послуг громадянам забезпечують обрані ними старости.

Збільшення та об’єднання громад здійснюється шляхом добровільного об’єднання з урахуванням думки громадян. Обов’язковим при плануванні створення громад є визначення потенційних ресурсних можливостей громади для економічного та соціального розвитку і можливості забезпечити надання якісних послуг жителям.

  1. Фінансова децентралізація

Ефективне місцеве самоврядування та забезпечення ним поступального соціально-економічного розвитку відповідних територій має супроводжуватися збільшенням ресурсної та фінансової бази. Децентралізовані повноваження мають бути забезпечені відповідним ресурсом для якісного виконання.

Тому із внесенням змін до Податкового та Бюджетного кодексів, від 1 січня 2015 року місцевим самоврядуванням отримано більше фінансів для підвищення економічної спроможності.

Об’єднані громади здобули повноваження та ресурс, які мають міста обласного значення, зокрема – зарахування до місцевих бюджетів ОТГ 60% податку на доходи фізичних осіб на власні повноваження. Окрім того, на місцях повністю залишаються надходження від податків: єдиного, на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

До того ж, ОТГ мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (до реформи прямі відносини мали лише обласні та районні бюджети, бюджети міст обласного значення), для виконання делегованих державою повноважень їм надаються відповідні трансферти (дотації, освітня та медична субвенції, субвенція на розвиток інфраструктури громад тощо). Законодавчі зміни також надали право органам місцевого самоврядування затверджувати місцеві бюджети незалежно від дати прийняття закону про Державний бюджет.

Такі покращення вже дали перші помітні результати. Власні доходи місцевих бюджетів з 2014 по 2018 рік збільшилися на близько 200 млрд. грн. (з 68,6 млрд. грн. до 267 млрд. грн). Це — реальний інструмент впливу на досягнення результату та відповідальність за довіру громад.

  1. Нові повноваження та можливості

Об’єднані територіальні громади, крім зростання власних фінансових можливостей, у результаті децентралізації мають й інші інструменти забезпечення економічного розвитку – здійснення зовнішніх запозичень, самостійне обрання установ з обслуговування коштів місцевих бюджетів відносно розвитку та власних надходжень бюджетних установ. Децентралізовано повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства, органам місцевого самоврядування надано право самостійно визначати містобудівну політику.

Після прийняття низки законів щодо децентралізації повноважень і регулювання земельних відносин громади дістануть право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Верховною Радою України прийнято закони, які надають можливість децентралізувати частину повноважень ЦОВВ щодо надання базових адміністративних послуг: реєстрацію нерухомості, бізнесу, місця проживання особи – передавши їх на рівень громад.

Сьогодні вже готовий законопроект про муніципальну варту, завдяки якому органам місцевого самоврядування буде надано дієвий інструмент наведення порядку на підлеглій території. Муніципальна варта – це структура, яка має стежити за дотриманням правопорядку, опікуватись питаннями благоустрою, незаконних звалищ, місць для паркування тощо. Вона в жодному разі не може займатися кримінальними справами – це виключно компетенція поліції.

Напрацьовують законопроекти, покликані чітко розмежувати повноваження у сфері освіти, охорони здоров’я, дозвілля, соціально-економічного розвитку, інфраструктури між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на кожному з територіальних рівнів адміністративно-територіального устрою держави.

Що вже змінилось завдяки реформі?

Отримані в результаті децентралізації повноваження та ресурси надали органам місцевого самоврядування більше можливостей для розвитку своїх територій, створення сучасної освітньої, медичної, транспортної, житлово-комунальної інфраструктури.

Місцева влада стала зацікавленою в розвитку інвестиційної привабливості своїх територій на благо громади, адже сплачені тут податки підуть на підвищення якості життя жителів цієї території. Різноманітні дозволи та реєстраційні документи для ведення бізнесу можна буде отримувати на місцях, громади зможуть самостійно залучати інвестиції, сприяючи їх соціально-економічному розвитку.

Переваги реформи багато громад відчули вже сьогодні: в їх містах, селах і селищах почали приводитися до ладу дороги, медичні та освітні заклади – все те, що десятиліттями перебувало у занепаді.

Реформа дала поштовх до повноцінного розвитку громад, можливість поліпшити життя у кожному населеному пункті та у країні в цілому і дозволяє громадянам – кожному з нас – самостійно господарювати там, де вони живуть.

Ключові завдання на 2019 рік та очікувані результати

Завдання 1: Формування нової територіальної основи для діяльності органів влади на рівні громад і районів.

Очікувані результати: 

  • затвердження КМУ Перспективних планів створення спроможних громад областей на 100% території України;
  • створення спроможних об’єднаних територіальних громад по всій території  України;
  • прийняття проекту Закону України «Про засади адміністративно-територіального устрою України» (реєстр. № 8051)
  • розроблення рекомендацій щодо сучасних вимог та європейських стандартів адміністративно-територіального устрою районного рівня;
  • розроблення пропозицій (картографічних моделей) щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівня областей ;
  • затвердження КМУ нормативно-правового акту щодо порядку формування територіальної основи для діяльності територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
  • затвердження КМУ нормативно-правових актів щодо упорядкування мережі територіальних органів, граничної чисельності працівників та видатків на їх утримання з урахуванням утворення адміністративних округів.

Завдання 2: Передача (децентралізація) повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування та їх розмежування між рівнями і органами за принципом субсидіарності.

Очікувані результати:

Розроблення та подання на КМУ проектів законів України:

  • «Про місцеве самоврядування в Україні» (нова редакція)
  • «Про місцеві державні адміністрації» (нова редакція)
  • «Про центральні органи виконавчої влади» 

Прийняття постанов КМУ:

  • «Про внесення змін до постанови КМУ від 18 квітня 2012 р. № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій» 
  • «Про внесення змін до постанови КМУ від 25 березня 2014 р. № 91 «Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій» щодо оптимізації чисельності працівників місцевих державних адміністрацій та видатків на їх утримання

Завдання 3: Створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування.

Очікувані результати:

  • розроблення та подання до ВРУ проектів законів України щодо:
  • внесення змін до Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України з урахуванням проектів нових редакцій законів України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо фінансового забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування;
  • поширення юрисдикції органів місцевого самоврядування на всю територію відповідної громади в сфері земельних відносин  
  • щодо затвердження державних стандартів і нормативів в описовому та вартісному вигляді за кожним із делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень у розрахунку на середньостатистичну адміністративно-територіальну одиницю;
  • прийняття проекту постанови КМУ про внесення змін до постанови  КМУ від 19 квітня 1993 р. № 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»;
  • здійснення розрахунків щодо вартості надання послуг відповідно до державних соціальних стандартів і нормативів за кожним із делегованих державою повноважень.

Завдання 4: Створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування.

Очікувані результати:

  • прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 8369);
  • прийняття НПА щодо внесення змін до постанови КМУ від 9 березня 2006 р. № 268  «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» щодо упорядкування системи організаційного та матеріального забезпечення працівників органів місцевого самоврядування.

Завдання 5: Упорядкування системи  державного контролю та нагляду за законністю діяльності органів місцевого самоврядування.

Очікувані результати:

  • розроблення та подання до ВРУ проекту закону України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та деяких законодавчих актів України щодо зменшення заходів та упорядкування системи державного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування».

Завдання 6: Розвиток форм прямого народовладдя: виборів, референдумів.

Очікувані результати:

  • прийняття проекту Закону України «Про місцевий референдум» (реєстр. № 2145а-2);
  • схваленн на КМУ проектів законів України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» (щодо забезпечення представництва громадян в раді громади, а також територіальних громад – в районних та обласних радах)

Над реформою працюють

Президент України, Головний департамент регіонального та кадрового розвитку Адміністрації Президента України, Департамент місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації Президента України, Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядуванняМіністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України,  Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад УкраїниУкраїнська асоціація районних та обласних радАсоціація об’єднаних територіальних громадАсоціація міст України, обласні державні адміністрації, районні ради, районні адміністрації, агенції регіонального розвитку, Програма “U-LEAD з Європою”


12 питань та відповідей про децентралізацію в Україні

Всі розповідають про децентралізацію, але що це взагалі таке?

Децентралізація — це передача прав, обов’язків та бюджетів від всеукраїнських органів державної влади до органів місцевих. Наприклад, раніше зібрані у містах та селах податки йшли “в Київ”, перерозподілялися і направлялися назад. Тепер вони залишатимуться у місцевих бюджетах.

Це схоже на дорослішання: якщо в дитинстві батьки вирішували, яку школу ти маєш відвідувати, які обов’язки виконувати та скільки грошей тобі видавати, то тепер більшість з цього ти робиш самостійно, а вони допомагають лише у разі необхідності.

 Навіщо це потрібно?

Зараз у місцевих громад відсутня мотивація будь-що робити. Є багато проблем, які потрібно вирішувати, але місцеві службовці (наприклад, голови сільрад) не мають ані достатніх повноважень, ані ресурсів на втілення своїх проектів. Та й навіщо щось робити, якщо результат — обсяг збільшення прибутку місцевого бюджету — все одно спрямовуватиметься до Києва.

Децентралізація надала органам місцевого самоврядування стимул покращувати умови для місцевого бізнесу. Принцип простий: якщо умови для підприємців будуть краще, то й зароблятимуть вони більше. А отже, це призведе до збільшення податкових надходжень до бюджетів. Ці кошти спрямовуватимуться на потреби громади — облаштування місцевої інфраструктури, модернізацію шкіл та лікарень, закупівлю пожежних машин тощо. І для цього не треба чекати дозволу з Києва.

 І що, всі податки залишатимуться на місцях?

В місцевому бюджеті залишатиметься 100% єдиного податку, податку на прибуток підприємств та установ комунальної власності та податку на нерухомість. Також в громадах залишатиметься 60% податку на прибуток фізичних осіб, 25% екологічного податку, 5% акцизного податку. Крім цього, всі кошти, отримані за надання адміністративних послуг, також будуть йти до місцевого бюджету.

 І все це дійсно працює?

Ще й як! Тільки в 2016 році власні прибутки громад зросли в 3 рази та склали 3,25 мільярдів гривень.  Така тенденція спостерігається щороку.

А якщо місцевій громаді не вистачатиме грошей?

На додаток до податків, свою допомогу надає і держава. Вона передбачена у формі субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (“децентралізаційна” субвенція). Цим держава підштовхує людей до створення власних територіальних громад. Також надаватимуться субвенції на освіту та медицину. Якщо громаді бракуватиме коштів, держава компенсує 80% недостачі. Однак 50% прибутку все ж залишиться на місцях.

У 2016 році з Державного бюджету об’єднаним територіальним громадам на розвиток інфраструктури було передбачено субвенцію у розмірі 1 млрд грн. Кошти субвенції розподілилися між створеними 159 об’єднаними громадами за чіткою формулою: в залежності від кількості сільського населення і площі громади. Це від 960 тис. грн для найменшої об’єднаної громади до 23 млн грн — для найбільшої.

Така практика діє і сьогодні.

А які гарантії, що ці ж гроші не розкрадатимуться чиновниками?

Тепер не буде заплутаної системи контролю. Владу на місцях напряму контролюватимуть самі люди. Допомогти їм мають прозорі бюджети, до яких кожен матиме доступ.

Державний контроль втілюватиметься в інституті префектів. Префект призначається Президентом за поданням Верховної Ради. Його єдина функція — слідкувати за законністю рішень. На відміну від сьогоднішніх губернаторів, префект не вказує громадам, що робити, та не втручається в їхні справи. Однак він матиме право зупиняти дію рішення ради, якщо воно не відповідає законам, і одразу звертатися щодо цього до суду.

Можна детальніше саме про об’єднання територіальних громад (ОТГ)?

Жителі декількох розрізнених сіл, селищ чи міст можуть об’єднатися в один адміністративний центр — об’єднану територіальну громаду, отже об’єднані громади утворюються внаслідок добровільного об’єднання суміжних територіальних громад сіл, селищ, міст. Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище міського типу, — селищною, центром якої визначено село, — сільською.

В такому випадку, до кого переходять повноваження їх рад?

З утворенням об’єднаної територіальної громади створюється новий адміністративний центр, а у ньому — нова загальна для всіх сіл та селищ, що входять до нього, рада.

Виходить, села, що увійшли то ОТГ, втрачають право щось вирішувати?

Ні. В селах, де проживає понад 50 жителів, обиратимуть сільського старосту. Він входитиме до виконкому об’єднаної ради.

Хто такий сільський староста?

Жителі населених пунктів, що входять до ОТГ, обирають старосту на 5 років. Він представлятиме їх у місцевій владі — тобто, у виконкомі ради ОТГ. Також він несе відповідальність за свій округ. Староста звітує перед виборцями та перед радою. Якщо він не виконує свої обов’язки, вони можуть достроково позбавити його повноважень.

А можна детальніше про ради: хто їх контролює, які їх обов’язки та повноваження?

Рада обирається та підпорядковується виключно громаді. Не президенту чи міністрам. Для управління коштами рада створює виконавчий комітет. Він звітує перед громадою, як їх витрачає. Ради тепер можуть встановлювати і змінювати свої податки. Наприклад, можна віддати землю в оренду під той відсоток, який рада вважає доцільним. Тепер не треба чекати погодження з Держкомзему. Ради також можуть створювати власні органи управління освітою, медициною, архітектурою та правопорядком.

А чим тоді займатиметься центральна влада?

Всім тим, що виходить за рамки місцевого інтересу і стосується загальнодержавних справ: оборона держави, зовнішня політика, розслідування злочинів тощо. Вона також слідкуватиме за законністю рішень рад ОТГ за допомогою префектів, про яких ми згадували раніше. В Україні цей інститут втілено за моделлю Франції, де він діє більше двохсот років.

Перейти до вмісту