Новини

Хай збудуться всі побажання

Останній дзвоник – це свято завжди урочисте, радісне і водночас хвилююче. Особливо для випускників, для яких шкільний дзвоник лунає востаннє. Минуть роки, але вони пам’ятати­муть і цей день, і рідну школу, і вчителів, по-батьківськи вимогливих і по-материнськи турботливих.

Шкільні роки – найсвітліша, найбезтурботніша пора у житті. Іншої такої не буде, бо життя дає кожному свої уроки, у нього свої закони, круті віражі, пороги, через які не кожному переступити, не кожному здолати, а школа – це той час, коли все легко, все можливо. Ростуть діти, дорослішають із класу в клас. Ще тільки зустрів їх шкільний поріг – маленьких, наляканих новим і невідомим, а вже ось вони – випускники, стоять на цьому ж таки порозі:  дорослі, гарні, веселі і трохи сумні.

Свято останнього дзвоника відбувається щороку, але від цього не втрачає своєї зворушливості.  Всі ці роки  вчителі,  батьки,  дідусі та бабусі навчали, виховували, прищеплювали вміння, навики, благословляли дітей на добрі справи. Та дитинство, як  сизокрилий птах, пролетіло, залишивши тільки спогади і  душевне тепло від  багаторічних спілкувань. Попереду – самостійне життя, нелегке, сповнене невідомості.

Під оплески шкільної сім’ї урочистою ходою, гордо крокують випускники 2017-го  року. Звучить Гімн і право підняти Державний Прапор у  Верхньоворітській загальноосвітній школі надано кращим учням-випускникам Христині Дербаль та Іванні Куштинець. За традицією школи, хвилиною мовчання учні та педагоги  вшановують світлу пам’ять ветеранів-педагогів, яких вже немає з нами, але зерна, посіяні ними в серцях юних верховинців, дали щедрі сходи, а це – А. Й. Барановський, О. І. Дем’ян, М. Г. Пилипенко та багато-багато інших. Випускникам школи  Тетяні Кризині  та Андріані Фур надано почесне право  покласти квіти до підніжжя обеліска загиблим воїнам-односельчанам.

З особливою теплотою до учнів звернулася директор школи М. В. Чекета.   Вона зауважила, що педагогічний та учнівський колективи сумуватимуть за випускниками, бо були вони сумлінні у навчанні і особливо активні в позакласному житті, яке наповнювалося но­вим змістом завдяки цікавим конкурсам ерудитів і творчих обдарувань, змаганнями з різних видів спорту та іншими заходами масового відпочинку.

Настав час робити усвідомлений вибір і покладатися на власні сили. Успіх залежатиме від ваc самих, вашої ініціативи, впевненості і віри у власні сили. Адже від вашої наполегливої праці і отриманих знань залежатиме майбутнє держави. Найголовніше, будьте чесними і добрими людьми. Вірте в себе, будьте не байдужими.

Для багатьох школярів подолана ще одна сходинка в освоєнні знань. Марія Василівна побажала учням гарного відпочинку, яскравих вражень і бути готовими до цікавих відкриттів у новому навчальному році та у мовному таборі, який відкриється для учнів 1-4, 5-8 класів.

Всі ці роки поруч із вами були вчителі, які ділилися знаннями й досвідом, раділи перемогам і переживали за невдачі своїх вихованців. Вона подякувала колегам за щоденну наполегливу працю, чуйність і любов до наших учнів.

Відрадно, що завдяки професіоналізму пе­дагогів і наполегливості учнів   школярі демонструють міцні і глибокі знання. Вони мали мож­ливість брати участь у предмет­них олімпіадах і показували добрі результати. За особливі досягнення у навчанні та житті школи Марія Василівна кращим учням вручила  грамоти відділу освіти РДА: Христині  Дербаль, Валентині  Левинець, Ірині Козик, Юрію Яворчаку, Олесі  Магаль та  багатьом іншим.

З теплими, щирими вітаннями звернулася до присутніх голова   райдержадміністрації В. Є. Рогова.

– Для випускників останній шкільний дзвоник – це початок дороги у нове, доросле життя, в якому щодня доведеться робити самостійний вибір та відповідати за свої вчинки.  Нехай  мелодія останнього дзвоника залишиться у вашій душі незабутнім переспівом, солодким спогадом про безтурботне, щасливе дитинство, а обраний вами шлях у доросле життя буде сповнений тільки здійсненними мріями, добрими    справами та яскравими подіями.  Травневим різноквітом прий­шло до нас свято останнього дзвоника – одне з найбільших шкільних свят. Воно хвилююче, радісне і разом з тим пронизане світлим смутком прощання з педагогами,  шкільним колективом.  Батьки, школа, суспільство по­кладають на вас великі надії. Тож не загубіться в дорослому житті, знайдіть  доленосну стежину собі на радість, суспіль­ству на користь. Пам’ятайте, ви потрібні Воловеччині, ви потрібні Україні. Ви – майбутнє нашої держави.  Нехай щастить вам, дорогі випускники!

Палка промова   верхньоворітського сільського голови І. І. Григи найщирішими почуттями відлунювала в серці кожного школяра, особли­во випускника. Адже говорив він про неоціненні людські цінності: любов і турботливість батьків, які ще довго супроводжуватимуть кожного в самостійному житті, старанність,  наполегливість, працьовитість.

– Добрими справами прослав­ляйте рідну школу, село, наш зеленогорий край. Хай упродовж усього життя радістю, гарним настроєм відлунює у ваших сер­цях останній шкільний дзвоник. А всім учням – веселого загарто­вуючого відпочинку під час літніх канікул, батькам – радості від розумних, допитли­вих, добрих і здорових дітей, учи­телям – снаги й терпеливості.

До одинадцятикласників з напутніми словами та щирими побажаннями звернулися заслужений вчитель України М. Ю. Зозулинець, перша вчителька випускників Н. Ю. Голянич, заступник директора  О. Я. Сличко,  класний керівник  одинадцятикласників Н. П. Беца, які бажали їм правильно вибрати свою стежку у майбутнє, не пасувати перед труднощами та  викликами долі й завжди твердо йти  життям.

Із  найкра­щими побажаннями звернулась до випускників мама випускника     Т. М. Дербаль, яка бажала, щоб доля кожної дитини була лагідною, світлою та щасливою, дякувала усім освітянам, котрі допомагали  учням подорожува­ти захоплюючою Країною Знань.

Дзвінкоголосо вітали випуск­ників першокласники, а випускники віршовано дякували вчите­лям за те, що завжди їх любили і розуміли, дорогу показали в світ.

Сльози бриніли в очах випускників і їх батьків. Адже ще зовсім недавно, будучи маленькими школяриками,  випускна лінійка була такою далекою й недосяжною. А сьогодні вони дорослі й поважні.

Учні 3-А класу для всіх присутніх виконали танець із полотнами, які символізували прапор нашої держави.

І ось особливий дзвоник, не схожий ні на один, який звучав упродовж усіх років навчання. Він, як рубіж між дитинством і дорослим життям. Це останній шкільний дзвоник для випускників.  Право дати останній дзвоник 2016-2017 навчального  року надано одинадцятикласнику Михайлу Дербалю та першокласниці Аліні Карпишинець.

Хай щастить вам, дорогі випускники! В добру і щасливу путь!

В. Бігарій