Новини

Новели у сфері примумового виконання рішень

Воловецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області інформує, що відповідно до статті 26 Закону України “Про виконавче провадження ”, від 02.06.2016 № 1404-VIII, який набирає чинності з 05.10.2016 року:

1. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора в разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) у разі якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом.

2. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі двох відсотків суми, яка підлягає стягненню, але не більше десяти мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру – у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:

стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

стягнення аліментів;

відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II групи, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II групи, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

3. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, у разі її сплати.

4. Під час пред’явлення виконавчого документа до виконання подаються:

1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні – копії опису майна і відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;

2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду – копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

5. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а державний виконавець – також про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

6. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом десяти робочих днів (крім рішень, які підлягають негайному виконанню).

За заявою стягувача, в якій зазначаються рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець накладає арешт на кошти боржника. За заявою стягувача, в якій зазначається конкретне майно боржника, виконавець накладає арешт на назване стягувачем майно боржника.

Начальник відділу                                          М.М. Палей