Різне

Порядок представництва інтересів держави в судах загальної юрисдикції

Права та обов’язки представників

В більшості випадків підприємства, установи, організації виступають в судовому процесі як відповідачі та треті особи (які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та які можуть заявляти самостійні вимоги щодо предмета спору).
Підприємства, установи, організації вступають до участі в справі з моменту прийняття позову (скарги) судом до розгляду та відкриття провадження по справі відповідною ухвалою, яка направляється разом з копією позову всім учасникам справи.
В разі, коли позов не відповідає вимогам, встановленим процесуальним законодавством, а судом відповідною ухвалою встановлено строк для усунення недоліків даного позову, або повернення позивачу, а також на стадії оскарження скаржниками або позивачами ухвал судді про відмову в їх прийнятті, ухвал судді про визнання скарги чи позову такими, що не були подані, підприємство, установа, організація не вважаються такими, що вступили до участі у справі.
Якщо підприємство, установа, організація мають намір вступити до участі в справі третьою особою, то такий вступ можливий до закінчення судового розгляду.
У разі вступу як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку. В цивільній справі розгляд справи починається спочатку тільки у разі подання третьою особою відповідного клопотання до суду (ст. 34 ЦПК, ч. 1 ст. 53 КАС, ст. 26 ГПК). Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет адміністративного чи цивільного спору, не має наслідком розгляд справи спочатку (ст. 34 ЦПК, ст. ч. 2 ст. 53 КАС, ст. 27 ГПК).
Окремо слід звернути увагу, що в господарському процесі обов’язок направлення копій документів позову покладається на скаржника або позивача, що направляють їх цінним листом.
В цьому випадку уповноважений представник підприємства, установи, організації повинен з’явитись на пошту з відповідним дорученням для його отримання.
Про прийняття вищевказаних документів до розгляду господарський суд повідомляє ухвалою, де зазначає, що скарга чи позовна заява прийняті до провадження, а також про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час та місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні (ст. 64 ГПК).
Відповідно до ст. 56 ГПК, на позивача (скаржника) покладається обов’язок, крім копії позовної заяви (скарги) направити відповідачу також і копії всіх додатків до неї, якщо їх у нього немає.
Порушення даної норми є підставою для повернення позовної заяви (скарги) – ст. 63 ГПК.
Якщо ж справу порушено, а підприємство, установа, організація не отримали документів, доданих до позовної заяви (скарги), і це перешкоджає йому належним чином підготуватись до захисту своїх інтересів, доцільним є внесення клопотання суду про відкладення слухання справи та зобов’язання позивача (скаржника) надати всі необхідні документи.
В адміністративних справах відповідачем є суб’єкт владних повноважень.
Позивачем в адміністративних справах суб’єкт владних повноважень може бути лише по справам, перелік яких викладено в ч. 4 ст. 50 КАС.
З моменту вступу до участі в справі в якості відповідача, позивача відповідні підприємства, установи, організації набувають статусу сторони, в зв’язку з чим вони наділяються процесуальними правами, передбаченими ст. ст. 27, 31 ЦПК, ст.ст. 49, 51, 54 КАС, ст. 22 ГПК.
Крім прав, процесуальним законодавством на сторони покладаються процесуальні обов’язки – добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому слід звернути увагу, що представник підприємства, установи, організації може користуватись всім обсягом прав, наданих стороні в процесі, якщо інше не обумовлено в довіреності (наприклад, обмеження повноважень щодо укладення мирової угоди, зменшення розміру позовних вимог, тощо) – ст. 44 ЦПК, ст. 59 КАС, ст. 22 ГПК.
Довіреність може бути разова (для представництва інтересів по конкретній справі) або постійна (для представництва інтересів по будь-яким справам протягом певного періоду). Якщо довіреність постійна, то строк її дії встановлюється у самій довіреності ( ст. 247 Цивільного кодексу України). В разі, якщо строк її дії не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною. Довіреність обов’язково має бути завірена гербовою печаткою підприємства, установи, організації. Якщо довіреність видається за підписом особи, яка виконує обов’язки керівника, до неї додається також і копія наказу про покладення на неї таких обов’язків, яка посвідчується належним чином. Представник подає до суду копію належним чином посвідченої довіреності або ж вона може бути посвідчена безпосередньо суддею в засіданні при наявності її оригіналу. Представництво інтересів в судових установах здійснюється відповідним представником.

Начальник відділу                                              М.М.Палей